Як я з фултайм-роботи перейшов на фріланс: плюси та мінуси

AIN.UA

Любомир Остапів, колишній фінансовий директор Сoppertino, автор книги про сімейне фінансове планування, проміняв роботу в офісі на одночасно чотири компанії на фріланс-режим. Через півроку такої зміни він вирішив порівняти, що змінилося на краще, а що, навпаки — погіршилося з точки зору організації, браку часу, фінансів та особистого комфорту. Редакція AIN.UA публікує матеріал з дозволу автора. 

Вже майже півроку я не працюю фінансовим директором одночасно чотирьох компаній з перевантаженим графіком роботи, купою корпоративних поштових скриньок і чатів та робочими місцями в затишних айтішних офісах різних районів Києва. Весь цей час я працюю на себе. Фрілансер, так би мовити. Часто працюю вдома, 2 дні в тиждень їжджу до Києва, на великих проектах за потреби працюю в офісах клієнтів, іноді це може бути тиждень життя в іншому місті.

Час подивитись на особливості, плюси та мінуси такого підходу порівняно із «роботою в офісі».

Важлива частина життя фрілансера — робочий простір. У мене є окремий кабінет в квартирі, тому на разі із розмежуванням робочого та побутового простору проблеми немає. Але вона була з червня по вересень, коли я тільки налагоджував робочу рутину. Цей час був для мене непродуктивним. Не було робочого ритму, робочого місця, ми щойно переїхали жити в новобудову, інші жильці займалися ремонтом, тож часто у квартирі було доволі шумно і це сильно відволікало. Побутові справи, пов’язані із ремонтом сильно вибивали з робочого контексту. Хоча раніше я взагалі вважав, що не зможу працювати з дому, але зараз, уже йдучи цим шляхом протягом півроку, можу сказати:  у часи інтернету і можливостей віддаленого спілкування з будь-якою людиною це — можливо.

Якщо говорити про організацію робочого місця — доволі довго моє виглядало так, бо ми купуємо меблі поетапно, і кабінет в черзі після кухні, спальні і коридору:

Хочу підкреслити, що дуже важливо для домашньої роботи обрати зручне крісло, з підтримкою спини, регулюванням висоти, в жодному разі не варто економити на ньому.

Ще одна важлива річ — здатність самоорганізуватись. Мені у цьому допомагають такі інструменти для спілкування та планування:

  • Усі популярні месенджери — але у них я намагаюсь по роботі спілкуватися якомога менше, нижче поясню, чому.
  • Намагаюсь усі ділові листування переводити у пошту — найбільш зручною видається пошта Gmail, тому що в ній дуже легко щось шукати. Це важливо, особливо якщо у листуванні передбачається обмін великою кількістю файлів, презентацій і т.д. Месенджери намагаюсь лишати для особистого спілкування. Звісно, клієнти, особливо по сімейному плануванню, часто пишуть у Facebook, але все одно намагаюсь перевести спілкування у пошту.
  • Gmail ще зручний тим, що в ньому є можливості інтегрування, наприклад, я інтегрував пошту із СRM Hubspot та Todoist. Це недоступно у Facebook-месенджері чи Telegram.
  • Мені було важливо обмежити вплив месенджерів на роботу, тому я вимкнув взагалі усі сповіщення і намагаюсь звести неробочу взаємодію у мессенджерах до 3-4 разів на день.
  • Я, можна сказати, залежу від новин, дуже люблю читати ділові новини і Facebook-стрічка зараз для мене —  це фактично новинний ресурс. Я привчив себе заходити на Facebook кілька разів на день, щоби швидко проскролити стрічку, не встряючи у холівари про зради-перемоги, максимум, полайкати пости, які сподобались.
  • З програм-планувальників можу відзначити Todoist, до нього я ще написав пару інтеграцій з Google-календарем і поштою через Zapier. 
  • Ми також використовуємо Trello — але не для робочих цілей, а для планування ремонту, інших сімейних проектів.
  • Також використовую Chrome-плагін, який працює по техніці Pomodoro — він допомагає сконцентруватися на задачі, над якою зараз працюєш. Його відмінність від інших плагінів-блокувальників сайтів у тому, що ви працюєте періодами по 25/45 хвилин, і коли час закінчився, можна відпочити і відволіктися на перерву.

Виклики роботи фрілансером:

  • 4 місяці зайняв процес побудови більш-менш продуктивної рутини роботи вдома. І все одно вона час від часу адаптується відносно графіку клієнтів.
  • «І швець, і жнець, і на дуді грець» — окрім основної складової і договір потрібно надрукувати, і принтер налаштувати, і в LinkedIn щось запостити, і ще купа такого, що далеке від моїх професійних фінансових навичок.
  • Робота, як їзда на велосипеді, — їдеш, поки крутиш педалі. Але чи можливо налаштувати з цього власний системний бізнес? Поки не впевнений. Для випадку сімейного планування, якщо таки є ринок в Україні, можливо збудувати невелике сервісне партнерство, як у юридичних послугах.
  • Якщо ІТ-компанії часто самі мене знаходять по рекомендаціях, то послуги фінансового сімейного планування потребують активного маркетингу і продажу. Я б тут хотів мріяти, що у другому випадку будується бізнес, але реально це все ще тест гіпотези: чи в Україні достатньо людей, готових платити за якісні послуги фінансового планування життя. (американська модель fee only financial advisory and planning без заробітку з комісійних).

Плюси:

1. Різноманітність в проектах. Learning by doing персонально для мене — найефективніший спосіб навчання. Моя професійна експертиза збагачується від роботи із різними компаніями та людьми. За цей час встиг попрацювати на 5 проектах, прокачатись в XERO, стратегічній оцінці вартості компаній та рекрутингу фінансистів.

2. Набагато більше часу із сім’єю, наприклад ми з дружиною ходимо в басейн о 13:00 в будні дні, часто не тільки снідаємо, а й обідаємо, і вечеряємо разом. Вдалося двічі відпочити цього року — сумарно наші відпустки тривали майже місяць. Загалом мій робочий день виглядає десь так:

  • Встаю о 7:00 ранку, півгодини — на почистити зуби, зарядку, стакан води.
  • Стараюсь починати день зі списку справ на сьогодні, todo-list.
  • Між 8:00 та 9:00 перевіряю пошту та численні месенджери, відповідаю на повідомлення.
  • З 9:00-9:30 починаю працювати над робочими задачами.
  • З 13:00 по 14:00 обід. Як правило, після обіду намагаюсь займатись побутовими справами — від візиту на «Нову пошту» до походу за фруктами. Часто гуляємо з дружиною в парку.
  • Потім, десь з 15:30-16 00, починається другий робочий цикл до 19:00-19:30. Після того — вечеря.
  • Ввечері, з 20:00 до 22:00 години ще трохи роботи (хоча це не найпродуктивніший час) — спілкування з клієнтами, листування. Якщо такого не заплановано — це час на самоосвіту, наприклад, зараз я слухаю курс з Udemy про те, як просувати власний YouTube-канал.
  • З 22:00 — сімейна година і книги.

3. Економія часу на дорогу (Ірпінь-центр Києва в години пік — це небажаний виклик :)), все ж таки можливість планувати власний графік, уникаючи пробок і черг — це круто.

4. Можливість більше працювати на піку власної продуктивності, в моєму випадку — вранці.

Мінуси:

1. «Положа руку на сердце» — якби я працював фіндиректором в технологічній компанії, мій щомісячний дохід був би більшим, ніж в середньому за останні півроку. Тому доводиться себе іноді запитувати: «Чи це взагалі правильно — не ставити на мету оптимізацію прибутку?».

2. Вкрай нестабільний грошовий потік. Місяці активних великих проектів — місяць неоплачуваної відпустки — місяць невеликих проектів та консультування. Емоційно спокійніше мабуть бути неодруженим фрілансером без дітей.

3. Presale-комунікація займає багато часу. Розумні консультанти з продажів одразу зауважать, що потрібно брати довші проекти, але «А вы станьте ежиками! Ежи колючие — их никто не трогает! — Филин, а как же мы станем ежиками?… — Ну, не знаю… Мое дело предложить концепцию…».

Висновки:

На даному етапі у мене відчуття, що фріланс — це добре, як частина лайфстайлу, коли людина окрім роботи думає про своє здоров’я, підтримує контакти із сім’єю упродовж дня, розвивається духовно і думає про майбутнє, тощо. У такому випадку фріланс як спосіб роботи більш органічно вписується у життя. В той же час, з точки зору створення якихось великих проектів і досягнення амбітних цілей, мені здається, класична робота в офісі має більше плюсів.  

Вкотре переконуюсь, що універсальних рецептів немає. У кожної людини — свої пріоритети, які ще й раз на 10-20 років змінюються. Однозначно тільки те, що треба працювати і рухатись далі!

Автор: Любомир Остапів, колишній фінансовий директор Сoppertino, автор книги про сімейне фінансове планування

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.